Конфлікт у ТЦК на Вінниччині – це, звичайно ж, ніякий не "конфлікт", а напад на військовослужбовців під час війни, що давно слід було прирівняти до нападу на правоохоронців під час виконання ними службових обов'язків.
Відомо, що робота ТЦК – це не завжди повістки і добровольці, це – на жаль – часто буває жорстко і боляче, примусово, неприємно і огидно, але саме ця невдячна робота забезпечує хоч якесь поповнення на фронт, який і так тримається з останніх сил.
Конфлікт – справжній конфлікт – зовсім не в ТЦК, а в головах наших депутатів та інших можновладців, відповідальних за оборону країни, в тому числі за проведення мобілізаційних заходів. Вони хочуть всидіти на двох стільцях – і в окупацію не потрапити, і вибори виграти після війни, тому жертвують простими роботягами, дідусями, алкоголіками та каліками, оберігаючи чиновництво, держслужбовців, жінок і молодь, роблячи ставку на цю частину електорату.
2 коментаря
Ця війна викрила купу прогалин, все гімно назовні повспливало((. Як на мене, необхідно думати над питанням зміни парламенту та місцевих влад, кинься в якесь невеличке місто, де обрана раніше жаба сидить як у бога за пазухою і наживається
Правильно каже. Квиток в 1 кінець. І служба - теж шлях в один кінець. Немає термінів служби: якщо вже попав на службу - вже не повернешся, хіба інвалідом абсолютним. Поки дихатимеш, думатимеш - не спишуть же.