Ярова: У морзі я наполягала на видачі тіл з Іловайська. Розумію, як це – не знати, де похована твоя дитина

Я пам'ятаю ці дні рівно 10 років тому дуже добре. Це найстрашніше, що я переживала у своєму житті. Іловайськ.

У ці дні було моє персональне пекло на землі. Усі шукали чоловіків, синів, батьків. Телефон був червоного кольору. Мені дзвонили матері, жінки, діти. Вони шукали своїх. А я молилася, щоб хоч хтось полями вийшов і знайшовся. Бо дійсно були ситуації, коли хлопці виходили на зв'язок через три, шість, сім діб.

Бо виходили полями. Полями із соняшниками.