Поки Єврокомісія формулює остаточну редакцію плану переозброєння Європи, а США з Росією визначаються, в яку гру зіграти – карти чи хоккей, Фрідріх Мерц напрочуд швидко діє. Лідер ХДС та ймовірний федеральний канцлер Німеччини розігрує складну комбінацію в політичні шахи. Це гра із сумою в €1 трлн на суб'єктивізацію не тільки Німеччини, а й всього ЄС. Ці кошти впродовж 10 років Німеччина, яка вперше з 1930-х років взялася за переозброєння армії, спрямує на зміцнення оборони країни. Такі витрати вже обіцяють бути вдвічі більшими ніж на фінансування плану Маршалла і возз'єднання Німеччини у 1990-х.
Перша партія зіграна 18 березня на шахівниці Бундестагу, а друга – сьогодні в Бундесраті. Обидві принесли Мерцу історичну перемогу. Парламент Німеччини підтримав його конституційну реформу: боргові обмеження для витрат на зміцнення оборони країни повністю зняті. Режим суворої економії діяв в Німеччині з 2009-2010 років, і відомий як політика "боргового гальма" (Schuldenbremse). Це означає, що досі країна могла витрачати лише те, що заробляє. Будь-які запозичення на рівні земель обмежувалися 0,35% ВВП, і 1% – для загального державного боргу.
Іронія в тому, що ідеологи цієї політики – представники тієї з політичної сили, що й Мерц. Лідерка ХДС-ХСС, екс-канцлерка Німеччини Ангела Меркель та міністр фінансів її уряду Вольфган Шойбле в розпал кризи єврозони та боргової катастрофи в Греції, шантажуючи останню відмовою в фінансовій допомозі, змусили її (а за нею Ірландію, Італію, Іспанію, Португалію) урізати витрати в бюджетах. Політика економії, яка згодом розповсюдилася на весь ЄС, мала політичне підґрунтя: Меркель вирішувала "проблему моральної небезпеки". Адже великі фінансово-промислові корпорації Німеччини не хотіли більше сплачувати за благополуччя інших країн-членів ЄС. Заради цього тоді під загрозою опинилася єдність єврозони.
Коментарів немає