Швець: Трамп, як і Путін, не здатен визнавати поразки й не дуже дружить із реальністю

Те, що російська пропаганда всіляко просуватиме тезу про український слід у замаху, не викликає жодних сумнівів, уже просуває. А у Трампа Україна – болісна мозоль.

Від організованого демократами шквалу звинувачень у роботі з росіянами під час виборчої кампанії 2016 року, а з росіянами – це апріорі проти України до імпічменту 2019 року за спробу натиснути на українське керівництво з метою дістати компромат на Байдена, будь-яке вторгнення української теми в життя Дональда Трампа виявляється пов'язане з якимись неприємностями. А тепер, виходить, просто із загрозою самого життя. Як у росіян ходить мем про "англійку", яка вічно "паскудить", Трампу можна нарікати на "українку". Від лідера, настільки сконцентрованого на власній винятковій цінності, Україні після цього наївно було б чекати на неупереджений підхід.

Це ще один аргумент на користь того, що Гарріс, напевно, буде для нас кращою як переможець, про що, звісно, політичне керівництво України ніколи не скаже і правильно зробить. Дві інші підстави побоюватися повернення Дональда Трампа до Білого дому мають не менш серйозний вигляд.