Швець: Основним запитанням залишається – що робитиме Трамп, коли Путін скаже йому "ні"

У рішучості Трампа тим часом є чіткі межі, які роблять його мало відмінним від Байдена: цей президент, як і попередній, категорично відкидає участь американців у бойових діях. Тому, коли він говорить про поганий результат для росіян, це не пов'язано зі вступом США у війну на боці українців у будь-якому вигляді, навіть у найменшому, але який може трактуватися як така участь. Для Байдена, наприклад, червоною лінією довгий час було надання літаків F-16 і дозвіл на застосування далекобійного ракетного озброєння по цілях на території Росії.

Це важливий момент, оскільки він безпосередньо пов'язаний із гарантіями майбутнього миру: потенційний гарант миру відмовляється в силовий спосіб забезпечувати його умови. Тоді в який? І чому він тоді гарант? Те саме стосується і примусу до припинення нинішніх боїв: погано для Путіна в такому разі – це як? Завдяки чому? Економічні важелі значною мірою вичерпані, та й, на відміну від військових, не дають швидкого й потужного результату.

Відсутність відповідей на ці запитання робить пустими всі міркування про план миру: є гарантії – у буквальному сенсі гарантований мир, немає – не морочте голову порожніми надіями, і далі воюємо.