Швець: До виборів у США – менше тижня. Треба чекати на забійні вкиди від команд суперників G

Про вибори у США. Такого не було, мабуть, ніколи, щоб менше, ніж за тиждень до виборів, не було явного фаворита. Так, [на виборах 2016 року] усі помилялися з Гілларі Клінтон, вважали, що вона точно проходить [хоча в підсумку переміг Дональд Трамп]. Це була хибна впевненість, але вона була. Зараз усі серйозні люди кажуть: "Фіфті-фіфті. Ні чорта не зрозуміло. Можливо, ми десь чогось не врахували і цього не показують опитування. А що саме ми не врахували, можна буде зрозуміти після того, як усе буде підраховано".

Чим характерні ці перегони? Усі визначилися з кандидатом ще чорт знає коли. Іде боротьба за, за різними оцінками, від 5% до 10% [виборців], які вагаються. 5–10% – усе! Інші вже знають [як голосувати]. Триває попереднє голосування, частина людей уже не може змінити свою думку... Навіть якщо раптом за тиждень щось станеться. А може статися. Тому що є ефект соцмереж, ефект загальної медійності, який згодом лише наростає. Щось вкидають за два–три дні до виборів, а немає часу погасити, відповісти, відбити. Мені здається, що за час до виборів треба чекати на спроби забійних вкидів від команд суперників.

Чому ще в Америці все так незрозуміло? Камала [Гарріс] після того, як змінила Байдена, зловила хвилю. Вона викликала в демократів ентузіазм, приплив, у неї були гарні [показники в соцопитуваннях], але скільки можна гріти своїх прибічників? На місяць цього вистачило, а потім вона вперлася кудись і щось нікуди не рухається. На цьому тлі Трамп наплював на всіх своїх технологів (кажуть, у нього там дуже грамотні, тямущі хлопці) і почав діяти, підкоряючись своєму геніальному, просто звірячому політичному чуттю. Він став Трампом великим і жахливим і пустився в усі тяжкі... І зараз він саме такий, яким він є насправді: грубий і образливий. І це подобається його виборцям! Демократи кажуть: "Ну як можна таку людину обрати?" А їм саме такий подобається! Є деякі виборці, які полюбляють поганих президентів. Чому? "Він злий, як ми. Ми незадоволені, нам погано, а він висловлює нашу думку. Він валить "правду-матку". І він може собі це дозволити!" Тобто за цю правду (у їхньому уявленні) йому все прощають.