Лід, здається, рушив, але наслідки мало кому сподобаються. Отже, Трамп, так і не дійшовши до очної зустрічі з Путіним, у публічних коментарях про нього "позаочі" перейшов від підкреслено шанобливого тону до "він збожеволів".
Те, що до цього все йде, було зрозуміло взагалі-то вже давно. Але саме це – точка неповернення, пройдена вочевидь (публічно), а не в міркуваннях якихось експертів. Схоже, що провалився, по суті, американський "Мінськ-3". За якого Путіну, за певної переваги на фронті, пропонували розміняти відмову від подальшого просування (дуже повільного й дуже дорогого в усіх сенсах) на "фіксацію прибутку" – мовчазну легітимацію підсумків агресії й послаблення санкцій. Звучить, якщо вдуматися, досить щедро з боку Трампа, тим паче, якби він у підсумку ще й уламав на це менш тепло налаштовану до Путіна Європу.
Що далі? Просто зараз сказати складно: роздоріжжя будь-якої війни туманні на кожному її переломному моменті, а тим паче на цій. Усе-таки з таким розмахом у Європі не воювало кілька поколінь. А на такому етапі розвитку технологій – узагалі ніхто у світі. Єдине, що можна сказати точно: варіант "заморозки по поточній лінії" й нічиєї з найбільш імовірного перетворився на найменш імовірний.
Коментарів немає