Мені дуже подобається реакція українського суспільства на парламентські вибори в Молдові.
Ми дуже довго, десятиріччями, були наче в самоізоляції. Україна як держава – на відміну від окремих громадян – фактично проігнорувала створення так званого "Придністровʼя". Ми – як держава – пропустили загрозу вторгнення Росії в Грузію (хоча Ющенко особисто і включився активно після вторгнення, але через проросійську позицію БЮТ уряд навіть не зміг недвозначно засудити агресію Путіна). Ми долучали своїх солдатів до миротворчих операцій, але рідко мали політичну позицію. Як наслідок, в тому, що Росія і російські сателіти оточують нас по суші з трьох сторін ("Придністровʼя", "Білорусь" і, власне, Росія) є і наша доля провини. Тільки доля – але вона є.
Ми маємо бути активними. Маємо відігравати свою роль в регіоні. Маємо реагувати на виклики. Не тільки тепер, коли від цього залежить наше виживання, а і після війни. Завжди. Такі правила гри.
Коментарів немає