Сьогодні день народження воєнного злочинця, російського диктатора Володимира Путіна. Того, якого у Росії називають "лідером нації", "збирачем земель" або "рятівником Росії". Водночас, що довше він править, то очевидніше: перед нами не державний діяч, а символ деградації величезної за територією країни, приклад того, як до вершин влади можна дістатися не завдяки таланту, а завдяки морально-етичним обмежувачам.
Ось уже чверть сторіччя Росія в режимі однієї людини – позбавленої будь-яких видатних здібностей, але наділеної патологічним інстинктом самозбереження. Його влада будується не на харизмі, не на інтелекті, не на економічних успіхах, а на страхові, пропаганді й готовності знищувати все, що нагадує про свободу і загрожує його правлінню.
Путін – приклад того, як на саму вершину політичного Олімпу найбільшої за територією країни світу примудрилася піднятися людина абсолютно посередня. Він не реформатор, не стратег, не мислитель. Його словник – набір кліше, його світогляд – суміш радянської образи й імперських комплексів.
Коментарів немає