Курськ. Як і писав колись, операція в Курській області мала багатозначне призначення і чимало цілей було досягнуто. Операція підняла моральний дух, принизила путіна і армію РФ, перевернула стіл щодо можливих неприйнятних передчасних переговорів. Однак, від самого початку було зрозуміло, що утримування цього плацдарму є питанням часу.
Головною нашою проблемою була "плотність порядків". Згідно правил застосування військових підрозділів бригада всередньому тримає до 15 кв. км в обороні. В наступі вона може розвивати успіх до 30 км в глибину порядків противника. Ми захопили в Курській області 1100 кв. км. По мінімальним розрахункам для утримання цієї території нам треба було 73 бригади, і приблизно 300 тисяч військових. Насправді, у нас там не було і одної шостої цього. Це ж було і проблемою чому ми не дійшли до АЕС, оскільки дуже сильно б розтягнули свої порядки і не змогли б утворити фронт. На жаль, війна на виснаження показує, що головною зброєю є військовий. І з цією зброєю і форматом мобілізації у нас великі проблеми.
Звісно, що відступ є дуже неприємним. А, враховуючи окремі моменти його організації, то і дуже болючим. Я вже писав на початку операції, що очікую постановок із Суджі, ніби-то ми там їм Бучу влаштували. Але є одна дуже важлива річ, яку ми завжди маємо пам’ятати: не території зупиняють ворога, його може зупинити тільки максимальне знищення його збройних сил. І цим ми займались на Курщині добряче.
Коментарів немає