Рішення Верховного Суду у справах "Місто Банку" та "Конкорду", які перебувають у процесі ліквідації, продемонстрували протилежні підходи до застосування однакових норм закону. Якщо у випадку з "Місто Банком" судді розглянули справу по суті та відмовили акціонерам у задоволенні позову, то за два дні у справі "Конкорду" провадження закрили, навіть не вдаючись до розгляду. Суддя у відставці Олександр Ситников у коментарі УНН зазначив, що таким чином судді відступили від власної практики.
28 липня 2025 року Верховний Суд у письмовому провадженні розглянув справу "Місто Банку" та став на бік НБУ і ФГВФО, водночас визнавши, що позов акціонерів відповідав вимогам ст. 266-1 Кодексу адміністративного судочинства. Через два дні, 30 липня, та колегія суддів у аналогічномукейсі "Конкорду" без оцінки справи по суті дійшла протилежного висновку – позов акціонерів банку не відповідає вимогам ст. 266-1 КАС. В обох справах застосовувалася одна й таж норма права, проте її тлумачення виявилося діаметрально різним. У випадку "Конкорду" суд заявив, що задоволення позову не відновить прав акціонера і суперечить закону, фактично позбавивши його права на розгляд у будь-якому суді, у випадку ж "Місто Банку" суд вважав позов таким, що відповідає вимогам закону. При тому, що у обох випадках акціонери банків, що перебувають у процесі ліквідації вимагали скасування рішень Національного банку про виведення фінустанов з ринку.
Коментарів немає