Дряхлі старці вже не в змозі поділити світ. Учора Україна святкувала День незалежності. Сьогодні – фактичний День незалежності Білорусі. 25 серпня 1991 року декларації про незалежність Республіки Білорусь надали статус конституційного закону. Наші країни стали суверенними практично одночасно: 1991 року радянські республіки поспішали якнайшвидше вирватися з "імперії зла" і почати жити самостійно у вільних і демократичних державах. І сьогодні, за 34 роки, коли в Україні – війна, а в Білорусі – жорстка диктатура, ми й далі залишаємося пов'язаними долею й історією.
Першопричина як війни в Україні, так і диктатури в Білорусі одна – хвора імперська Росія, яка за будь-яку ціну намагається утримати наші країни під контролем. Диктатор Лукашенко зміг правити в Білорусі 31 рік лише завдяки репресіям й усебічній кремлівській підтримці. В Україні ж встановити проросійську диктатуру не вдалося, тож на неї пішли руйнівною війною, яка триває вже 11 років. Підсумок цієї війни вирішує долю всіх нас: українців, білорусів, молдован, грузинів, які мріють вирватися з лап Кремля, а також усієї Європи, частиною якої ми безперечно є.
Україна сьогодні – це ключ до регіональної безпеки. Це не лише наша, колишніх радянських республік, надія здобути нарешті свободу і щасливо жити у своїх країнах. Це надія литовців, латишів, естонців і поляків позбавитися загрози нападу, яка постійно нависає. Тому що навіть "парасолька" ЄС і НАТО не дає їм сьогодні стовідсоткових гарантій безпеки.
Коментарів немає