Настає листопад, і, за логікою, мали би розпочатися мирні переговори. Адже Росія не змогла досягти за літо-осінь жодних стратегічних цілей, тож, нема підстав сподіватися, що зможе досягти надалі. Тим часом санкції посилюються, буде тільки гірше, і логічно було би вийти на перепочинок (так потрібний Росії) тоді, коли ще все не так погано, коли ще не пізно.
Але переговори не розпочнуться, тому що діє інша логіка. По-перше, неможливо просто припинити війну. Мільйон контрактників не можна залишити на лінії бойового зіткнення без дії, не можна повернути на пункти постійної дислокації (бо їх не існує), не можна просто повернути додому (бо вони знесуть всю Росію, як у 1917). По-друге, не можна завершити війну, не досягнувши хоч якихось "цілей СВО", що б це не означало і як би вони не мінялися черговий раз. Щось треба пред’явити масам та елітам, щоб було видно, що цар є переможцем. І щось треба робити з розкочегареною машиною військово-промислового комплексу, бенефіціарами якої є всі вищі еліти країни.
Тож, продовжиться все те, що вже було влітку й на початку осені.
Коментарів немає