Казарін: Трамп ухвалив рішення "вийти в кеш" – і розмінює на це накопичені дублони репутації Америки

Капітан Антиамерика. Перші сто днів Дональда Трампа заведено міряти економікою. Рецесією. Тарифами. Світовою економічною кризою. Сорок сьомий президент США вирішив, що його країна має більше виробляти та більше продавати – і готовий не зупинятися ні перед чим. У підсумку світ накрили тарифні загрози, невпевненість та хвилювання на біржах. Економісти шукають паралелі із законом Смута-Гоулі, президентством Герберта Гувера та його дітищем – Великою депресією.

Але в тому й річ, що "ефект Трампа" – зовсім не тільки про економіку.

Президент США справді може вважати, що нинішнє становище Сполучених Штатів – порочне. Що еміграція виробництв до інших країн – несправедлива. Що бути гарантом безпеки для союзників – марнотратство. Що не США мають купувати товари з усього світу, а весь світ має купувати американське та платити за захист. Його біда лише тому, що ця система склалася як результат повоєнної реальності. У якій вартість праці США зростала, надійність американської фінансової системи теж, тому весь світ вкладався не в американське виробництво, а в облігації американського держборгу. Просто тому, що позичати Сполученим Штатам було зручно і безпечно. Так само, як жити під американською парасолькою безпеки.

Коментарів немає

Читайте також