Хронологія зашкварів ВАКС: від дорогого майна до залежності від НАБУ і "родинного" редагування вироків

Нещодавно стало відомо, що для суддів, можна сказати, елітного, Вищого антикорупційного суду скасують вимогу про 75%-й прохідний бал для когнітивного тестування (IQ тест). Таку рекомендацію дав профільний комітет Верховної Ради. Фактично, тест залишиться, а ось яким він буде і яким буде прохідний бал – визначатиме Вища кваліфікаційна комісія суддів. І тут навряд чи варто очікувати підвищення вимог, скоріше навпаки. Але чи допомагає існуюча вимога до рівня IQ роботі ВАКС і чи поводяться судді розумно, виходячи з державницької позиції? УНН вирішив дослідити це питання.

Вищий антикорупційний суд почав свою роботу у вересні 2019 року. Суд розглядає справи, відкриті НАБУ та САП проти призначених високопосадовців (зокрема, міністрів, їхніх заступників, членів парламенту, керівників державних органів, суддів, прокурорів і керівників державних підприємств) за вчинення злочину, визначеного переліком корупційних злочинів, завдана шкода від вчинення якого перевищує встановлену грошову суму, яка у 500 і більше разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб (наразі це трохи більше ніж 1,5 млн грн). Перший рік суд фактично вивчав передані їм матеріали, а перший вирок із реальним позбавленням волі був винесений стосовно одного депутата Київської облради у червні 2020 року. Отже, з цього року і почнемо наше вивчення роботи ВАКС. У матеріалі ми наведемо тільки окремі, примітні, на нашу думку, моменти в роботі суду, які порушують питання досконалості відбору суддів та збалансованості у функціонуванні органу.