Енергетична незалежність чи ілюзія? Небезпеки транзиту газу з Азербайджану, — Сергій Макогон

З наближенням закінчення транзитної угоди між Росією та Україною деякі східноєвропейські країни, зокрема Словаччина та Угорщина, шукають альтернативи поточному транзиту російського газу через Україну.

Одна з пропозицій, що набирає обертів, — це транзит азербайджанського газу через Росію до України та далі в ЄС. Азербайджанські посадовці підтвердили, що до них звернулись представники ЄС та України для сприяння цьому транзиту. Хоча це може здатися життєздатним рішенням у короткостроковій перспективі, воно викликає значні стратегічні та безпекові занепокоєння.

По-перше, важливо визнати, що Росія навряд чи буде сприяти транзиту газу від альтернативного постачальника через свою територію без отримання значних особистих вигод. Історичний прецедент свідчить про те, що Росія не дозволить такий транзит, якщо він підриває її власні інтереси. У 2023 році Росія транспортувала приблизно 12 мільярдів кубометрів природного газу через Україну до Східної Європи, що принесло близько 5 мільярдів доларів у її казну. Малоймовірно, що Росія віддасть такий прибутковий ринок конкуренту. Цей скептицизм ґрунтується на минулій поведінці Росії, коли вона використовувала енергопостачання як інструмент геополітичного тиску.