«Одна дівчина з Німеччини придбала дві кишеньки й вишиванку. Вона написала мені, що не може повернутися додому, але тепер частинка дому – з нею. Тому «Тиша степу» – це як затамований подих окупації. Ми чекаємо на звільнення Херсонщини», – розповідає переселенка Юлія Бондаренко.
Щоб пережити біль розлуки з домом, херсонка Юлія почала вишивати сорочки та корсети з орнаментами Херсонської, Одеської, Харківської, Луганської областей. Також жінка створює поясні сумки, через які розповідає історії тварин, що загинули під час війни – так переселенка намагається зберегти пам’ять про сайгаків, оленя, качечку й алабая.
Коментарів немає