Серед усіх аргументів, що супроводжують війну та мобілізацію, найбільш дивний – це апеляція до справедливості.
Війна – по суті несправедлива. Справедливість на ній вмирає першою. Особливо в умовах, коли на мирну країну напав кратно більший ворог. Звісно, у нас в усіх були трішки інші плани на життя, звісно, російська агресія їх перекреслила, але зараз вже немає сенсу лити над цим сльози. Зараз має сенс рятувати Україну та українців.
Довоєнні часи були найбезтурботнішими в моєму житті. Я працював в чудовій компанії в умовах, про які й мріяти й не міг, виписував все, що хотів, у свій вже тоді доволі читаємий блог, і здобував додаткову освіту на філософсько-теологічному просто тому, що міг. І якби мені хтось сказав, що я піду служити в армію – я б сміявся з півгодини.
Коментарів немає