«Я розумію, що додому вже не повернуся. Те, що ми бачили, що там було, – навіть після деокупації жити там буде неможливо – трупи, трупи, трупи, трупи. Ні комунікації, ні води – нічого. Там все мертва земля», – розповідає Світлана Аврамова.
Разом із чоловіком і донькою вона залишила селище біля Бахмута на сьомий місяць повномасштабного вторгнення. Жінка каже: до останнього не наважувалася евакуюватися – поки ракета типу «Смерч» не прилетіла поруч із будинком, а уламок – їй у груди.
1 коментар
кацапський світ він такий(, хтось його чекав