Три роки чекала на повернення чоловіка з полону. Згадаймо медикиню Анастасію Кравчук
- сьогодні, 09:00
- glavcom.ua
- 0
Електричка Варшава-Хелм щодня везе в бік України повні вагони сліз, сотні поламаних доль і людських драм. Люди із заплаканими очима і задуманими поглядами трохи оживають на пересадці в Хелмі (така собі декомпресія на станції без нормального кафе і туалету), пересідають в український потяг і починають ділитися своїми історіями.
У неї зник безвісти син під Марʼїнкою, а невістка з онуками виїхала в Польщу. Вони - все, що в неї лишилося. Тому вона півроку збирає гроші, щоб приїхати до них на кілька днів.
У цього старшого чоловіка з Донецької області обстрілами зруйновано частину будинку, який вони з дружиною будували півжиття. Дружина після обстрілу не витримала і поїхала до дітей в Європу. А він не зміг залишити будинок. Їздив до них вперше за півтора року. Дуже хвилювався, бо за кордоном ніколи раніше не був.
Коментарів немає