Якщо відверто, то Китаю, безумовно, абсолютно відомо, що на шляху до миру в Україні стоїть лише небажання Росії. Пекін міг би зупинити війну одним натиском важеля, та йому все ще вигідніше спостерігати. Геополітичні супротивники слабшають, зростає залежність сателітів – і все це без прямих витрат.
США своєю чергою мають повернутися до статусу модератора і змусити Кремль завершити війну. Або ж мають змиритися, що світ переорієнтовується на Схід. Упевнений, пан Трамп ці ризики чітко усвідомлює. Ніхто не хоче увійти в історію як президент, за якого Америка поступилася лідерством. Значить, дипломатичний процес у конфігурації сильні США – активна Європа – вольова Україна за участі Китаю є неминучим…
В очікуванні продовження перемовин Україна робить домашню роботу: розгортаємо мілітарне виробництво, запитуємо й отримуємо озброєння, формуємо гарантії безпеки. Готові до миру. Але не до неадекватних "вимог" РФ.
Коментарів немає