Не зміг залишити тіло полеглого побратима, загинув під час евакуації його з поля бою
Іван мав багато друзів, вони цінували його за неймовірно добре серце та почуття гумору. Чоловік був чуйним до проблем близьких і ніколи не поступався своєму життєвому принципу – не залишав людей на самоті з власними бідами. За спогадами дружини Катерини, він радів кожному дню, не міг сидіти на одному місці: «У нього кожен день були якісь плани, якісь задачі, сам собі їх вигадував. І завжди з позитивом, завжди з посмішкою. Щоб у нього був день без посмішки – я навіть такого не пам’ятаю».
Коментарів немає