«Оплакувати ноги, які не повернеш, не можна». Як сім’я з Мелітопольщини «робить перші кроки» після пережитих трагедій

Пережила окупацію, «витягла» чоловіка-військового з емоційної ями, коли через поранення той втратив обидві ноги. 30-річну Анну Марчак – переселенку з-під Мелітополя – під час повномасштабної війни спіткало чимало драматичних подій. У перші дні великого вторгнення вона разом з чотирирічною донькою опинилася в захопленому російськими військами селі, де мала ризик поплатитися життям за те, що – дружина українського бійця. А вже за рік пережила новину про втрату чоловіком Іваном обох кінцівок, разом з ним пройшла місяці лікувань та реабілітацій. Зараз подружжя мешкає в Дніпрі: Іван допомагає з будівництвом реабілітаційного центру для військових з ампутаціями, Анна долучається до його праці. А ще веде сторінки в соцмережах, де відверто розповідає, через що їм довелося пройти.

Подружжя розказало проєкту Радіо Свобода «Ти як?» історію створення родини, пережите під час війни, підтримку одне одного в трагічних обставинах, а також про свої мрії на майбутнє.