Ніде не можна знайти такої близькості до Бога, як на еспешці на краю сірої зони – між буттям і небуттям. Ніде так явно, мабуть, хіба що під час шторму посередині океану, людина не відчуває себе в руках вищих сил, ніж на передових позиціях.
Передові позиції – це постійний шторм, навіть коли все спокійно. Коли спокійно, то це не значить, що в наступну хвилину не прилетить дрон чи міна. Те, що для звичайної людини є найбільшим страхом, страхом невідомості – тут присутнє щохвилини, цілодобово.
В грозовому океані величезні водяні вали мають свій ритм і прогнозованість. Тут же – уявні вали, кожен з яких може стерти тебе з лиця землі, вони йдуть несподівано, виринають із тиші, не менш смертельні.
Коментарів немає