Українці повідомляють про зниження загальної кількості російських атак і послаблення тиску на фронті. Водночас самі росіяни скаржаться, що українці дібрали "ключик" до ФАБ з УМПК, кардинально знизивши їхню точність.
Удари авіабомбами дійсно є одним із головних чинників, які дають змогу російській армії просуватися вперед за її переважної чисельної переваги в живій силі. Схема до неподобства примітивна, але так само до неподобства ефективна.
З огляду на те, що в українців гострий брак піхоти й на кілометрових ділянках фронту може перебувати лише 5–15 осіб, російська тактика зводиться до такого: спочатку ФАБ вибивають українські позиції, потім флангами (адже кілометри порожні) йдуть піхотні групи – на броні, на "Жигулі", на мотоциклах, пішки. Неважливо, на чому, – використовують усе, що є. По цих групах працюють українські дроноводи, знищуючи техніку й уражаючи все, що рухається. Але якщо навіть зі 100 осіб, котрі наступають, виживає хоча б п'ятеро, вони закріплюються в точці (або поряд, або далі), яку перед цим було вибито авіабомбами, і – вуаля – ще чергові півтора кілометри фронту "зафарбовані" на карті DeepState. Потім цей процес повторюється. Copy-paste, copy-paste, copy-paste.
Коментарів немає