Я багато говорила з розумними і чесними людьми про проблеми наших антикорупційних відомств – НАБУ і САП. І про суто ідеологічні проблеми, і про технічні, і про кадрові. Це не такі прості розмови, як прийнято в Facebook, де все біле і чорне. Шкода, що через примітивізацію суспільного (вибачте на слові) дискурсу, такі дискусії не ведуть публічно. Але їх відголоски чують всі, коли в якийсь момент ці органи роблять речі, які не піддаються нормальній лозіці. Коли гучно критикують голову НАБУ Кривоноса чи зʼявляється справа Пивоварського. Чи дуже довго і запекло воюють Холодницький і Ситник – люди, які мали бути союзниками і буквально воїнами світла.
Але ідеологічно і суто технічно зламаних структур в Україні дуже багато. Наприклад, нереформоване СБУ. Завдяки вдалим операціям і спецпризначенцям Служба значно покращила імідж, але всі журналісти знають, що за купою вічних схем (та сама митниця) стоять далеко не героїчні альфівці, а рядові і не дуже співробітники СБУ. Те саме можна сказати про Офіс Генпрокурора і, звичайно, ДБР.
Я б хотіла жити в країні, де немає недоторканих. Щоб пʼяний працівник прокуратури, який вбив людину на тротуарі, отримав вирок не лише у випадку, якщо представляти інтереси потерпілої буде особисто Генпрокурор. Я нічого не маю проти того, щоб викривати зрадників і хабарників у всіх силових відомствах, якщо вони є. А ще краще почати системні зміни, а не ямковий ремонт.
Коментарів немає