Протести, що змінюють хід історії. В Україні надзвичайно важко передбачити появу протестів. Напередодні Революції Гідності жодне соціологічне дослідження не показувало готовності людей вийти на Майдан. Так само і зараз – під час війни – українці не хочуть і не готові до протестів. Але протест, що виник після спроб обмежити антикорупційні повноваження ключових органів, ще раз довів: українське суспільство складається з більшості, яка вирішує долю країни на виборах, і пасіонарної меншості, яка бере ініціативу у свої руки тоді, коли бачить загрозу державності, законності чи своїм правам.
Соціологи стверджують: щоб у країні відбулася революція, достатньо 3,5% населення. В Україні цей відсоток значно вищий. І це рятує нас у критичні моменти. У перші дні повномасштабного вторгнення саме ці люди взяли до рук зброю. Саме вони стали основою Збройних сил. Саме вони першими підняли голос на захист демократії зараз – тоді, коли влада цього не очікувала.
Не лідери, не вожді, а саме ці громадяни визначають майбутнє України. Завдяки їм ми переможемо у цій війні. Завдяки їм збудуємо демократичну країну. Але на цьому шляху є й ті, для кого демократія та незалежність – не найвищі цінності. Хтось вірить популістичним обіцянкам, хтось віддає перевагу зручному авторитаризму. І це дуже часто ставить під питання майбутнє держави.
Коментарів немає