Каспаров: Ніщо інше, окрім українського прапора в Севастополі, не стане тригером для змін у Росії

Для того, щоб об'єднуватися, треба спільне розуміння того, чого ми хочемо. Для мене й моїх прибічників об'єднання з тими, хто й далі страждає щодо загибелі "наших хлопчиків", неможливе. Росія є агресором, і допомога Україні в будь-якому вигляді, включно з військовою, – пріоритет для тих, хто хоче звільнення нашої країни від путінського тоталітаризму. Ті, хто вважає, що нам потрібно дотримуватися "зваженої позиції", бо "коли-небудь на виборах ми будемо звертатися до російських виборців", нашими союзниками не є.

Те, що Захід досі не готовий визнати потребу зміни путінського режиму єдиною умовою для припинення війни і трансформації Росії, – частково наслідок діяльності тих, хто й далі сидіть на західних грантах і розповідає, що треба знайти якийсь проміжний варіант. Одна з головних тез цих людей – мовляв, це не війна Росії, а війна Путіна – не витримує жодної критики.

Вони стверджують, що працюють у Росії з російським населенням, але це відверта брехня, потрібна для одержання західних грантів, оскільки жодної роботи в Росії зараз бути не може. Населення здебільшого або підтримує війну, або з нею змирилося. Жодного опору немає, і жодна діяльність усередині країни не приведе до протесту.