Гін: Їдеш у дорогу із Харкова куди завгодно й думаєш: "Боже, як мало ми цінували той час"

З війни у війну.

Ми з донькою домовилися, що зустрічатимемося хоча б раз на пів року. Попри все: російські ракети, палестинські теракти.

До лютого 2022 року ми взагалі практично не розлучалися. А сьогодні обійняти один одного двічі на рік – розкіш. Сашка прилітала до Харкова взимку, тепер настала моя черга вирушити до Тель-Авіва.