Даниленко: Фільм "Будинок "Слово": нескінченний роман" варто показувати старшокласникам. Бо навіть зараз у школі Розстріляне відродження вчать якось пунктирно

"Будинок "Слово": нескінченний роман" вийшов у прокат, коли ризик російської атаки на Харків дуже високий, а саме "Слово" Харків та Україна ризикують втратити щодня. Якщо не в результаті окупації, то через російські ракети.

У кінці фільму зал аплодував. Багато хто плакав. Моя донька проплакала весь фільм. Виявляється, навіть зараз у школі "Розстріляне відродження" вчать якось пунктирно. Діти не знають, що всі ті поети і письменники жили й творили в атмосфері доносів, стукачів, сексотів. Тому це кіно варто показувати старшокласникам, щоб у них було обʼємніше уявлення про історичний період.

Заполонити уяву дорослих буде складніше - стрічка не позбавлена усіх можливих нюансів, за які ми критикуємо українське кіно: штампів, що набили оскомину з 90-их, банальних ходів, наївного способу розповіді. Хвильовий - максимально добрий, чесний і благородний, Тичина з Сосюрою - ботани-слабкодухи, решта письменників і поетів - просто масовка.