Богомолець: Ніби давно треба звикнути, що поруч живуть варвари-людожери.Та як людина може бути настільки безжалісною?

Іноді мене питають: навіщо я регулярно пишу про обстріли? Вони ж відбуваються мало не щодня. Щодня окупанти вбивають невинних людей, щодня руйнують мирні будинки. Страшна й звична рутина. Втім, є речі, до яких звикнути неможливо.

Так виглядає звичайна житлова п’ятиповерхівка у Кривому Розі. Сьогодні вранці російські загарбники обстріляли місто балістичними ракетами — в результаті зруйнували цілий під’їзд, всі поверхи. Чим завинили люди, які жили в цьому домі? Хіба що тім, що є українцями. Що ходять кожного дня на роботу, люблять своїх рідних і свою країну. Саме за це держава-терорист намагається їх вбити – а якщо не виходить вбити, то лишити без даху над головою. Так відбувається звичайний геноцид. В центрі Європи. Посередині ХХІ століття.

І ніби давно треба було б звикнути до того, що поруч з нами живуть варвари-людожери. Але все одно не вкладається у голові: як людина, народжена матір’ю, може бути настільки безжалісною та незворушною щодо долі ближніх?