«Боєць — не паличка у доповіді». Командир мінометної батареї відверто перелічує головні проблеми армії та радить, як називати воїнів ЗСУ

Мінометники батальйону Вовки Да Вінчі (Фото: З архіву Андрія Писаренка)

Четвертий рік повномасштабного російського вторгнення Україна зустріла з відчуттям великого емоційного потрясіння. Президент США Дональд Трамп, який у ході виборчої кампанії обіцяв закінчити війну за добу, через кілька тижнів після інавгурації розпочав активний переговорний процес з Росією. У його риториці агресор виглядав мало не жертвою, що шокувало не тільки українців, але і багатьох європейських лідерів. Росія ж ні на день не зупиняє свій наступ, обстрілює міста і села, вбиває цивільних, вчиняє воєнні злочини. Українській армії бракує людей та зброї. Але сотні тисяч громадян продовжують захищати країну і знищувати ворога. Нові лідери вдосконалюють неповороткі армійські структури, беручи на себе відповідальність за очолювані ними напрямки. Українська школа політичних студій (УШПС) поговорила з трьома своїми випускниками, які зараз воюють, про те, що є найважливішим в керуванні людьми на фронті і що вони відчувають на цьому етапі війни. Перший співрозмовник — Андрій Писаренко, командир мінометної батареї батальйону Вовки Да Вінчі.