Андрющенко: Немає сумніву, що удар по "Охматдиту" готувався заздалегідь. Такі удари проходять погодження з Путіним, але це не робить його єдиним винуватцем G

Безодня "Охмадиту". У безодні немає ані дна, ані меж. Її неможливо осягнути. Безодня людської нелюдяності Росії – саме така. Коли після цинічного скидання авіабомб на маріупольський Драматичний театр здавалося, що після розголосу та резонансу повторення цинічного вбивства дітей неможливе, що це буде занадто навіть для росіян, – стався прямий удар по "Охматдиту".

Діти. Діти, які борються з раком. Думаєте, це просто важка хвороба зі складним лікуванням? Ні. Це цілодобове пекло, яке складно витримати дорослому. А як це має пережити дитина, – я не уявляю. Як той, хто так живе два роки, – не уявляю.

З іншого боку, той, хто натиснув кнопку, уявляв. Така ціль – не раптовий промах. Хтось вбивав ці координати. Відстежував політ. Перевіряв ціль до пуску. Цілком свідоме рішення з прагматично-цинічним виконанням на всіх рівнях. Більш того, немає сумніву, що про такого роду удари проходить погодження з Путіним. Що не робить його єдиним винуватцем.