59-річна Людмила Менюк – перша жінка в українській армії, що керувала бронетанковою службою батальйону. На війні вона втратила молодшого сина Станіслава, який і придумав колись назву правозахисної організації солдатських матерів – «Мальва», що потім стала позивним Людмили. На війну вона пішла, щоб помститися росіянам за вбитого сина. А вже далі воювала за майбутнє України і її внуків, щоб менше молодих хлопців і дівчат загинули на фронті, як це сталося з її сином. «Ця війна забрала в мене найдорожче. Забрала мого молодшого сина. Ця війна мені дала тисячі синів, тисячі дочок. Ця війна мені дала тисячі моїх братів і сестер», – каже Людмила Менюк.
Про втрату, складні бої під Бахмутом та Сєвєродонецьком, про поранення і те, як вона підтримує військовослужбовців та їхні сім’ї психологічними консультаціями щодня зранку і до вечора, «Мальва» розповіла Радіо Свобода.
Коментарів немає