Добре знайомі нам хлопці, які до війни просували проросійські гасла, намагаються повернути Україну шестирічної давності. Але ж ми пам’ятаємо, яке майбутнє готували тоді країні
Я чітко пам'ятаю довоєнну реальність. Георгіївська стрічка була частиною внутрішньоукраїнського пейзажу. Проросійські партії контролювали регіони. Майже кожна українська політсила говорила про діалог з Москвою.
Я жив у цій реальності все своє життя. Крим був заповідником прорадянських настроїв. «Золотий вік» існування регіону припав на вісімдесяті, і тому місцеві жителі сумували за залізною завісою та винятковим курортним статусом. 1991 рік не був для них історією про закономірний крах нежиттєздатної радянської моделі. Вони сприймали його як прихід таємничої України, яка зі своєї волі взяла і прибила їх тризубом до соціального дна.
Коментарів немає