Вікно можливостей у кризі довкола КСУ. Що треба змінити в Україні

Україна робить лише перші кроки до органічного конституціоналізму, і головним доказом цього є перманентні революції

Востаннє ревізія суспільного договору в Україні відбулася в листопаді 2013-го — лютому 2014 року. Політична корупція, клієнтизм, системна корупція в діяльності правоохоронних і судових органів сприймалися суспільством як порушення суспільного договору владою й стали головними детермінантами масових протестів та Революції Гідності.

Свій запит, а точніше — істотні умови оновленого суспільного договору, до нової влади українське суспільство сформулювало дуже чітко, зокрема вимогу комплексних антикорупційних реформ. Власне, ця істотна умова не була самоціллю, це було інтуїтивне розуміння, що саме системна корупція в судових та правоохоронних органах є прологом до узурпації влади, причиною порушення фундаментальних конституційних цінностей, як-от вільний ринок, свобода та права власності. Суспільство краще, ніж доктори юридичних наук, академіки та професори, зрозуміло, що саме системна корупція гальмує процес становлення неформального конституціоналізму, стає на заваді перетворенню України на країну ліберальної демократії.