"Вагітна мною мати лежала в ліжку, а батько покинув хату. Забрав, що міг, і сховався в лісі. Наказав, щоб для страшного гостя поставили хліб, сир і горілку. Через годину після мого народження прийшов Довбуш і застав перелякану матір у ліжку і бабу, яка тримала мене на руках. Приступила баба до нього і каже: "Ось годину тому, як народилася дитина, зважай на Бога, на хвору матір і немовлятко, не роби ніякої шкоди. Тебе приймають, як доброго гостя". Ці слова зворушили його, наказав хлопцям поводитися чемно і засів до їжі. Бабі дав три золотих, а матір попросив назвати мене Олексою на згадку", — пише у "Спогадах" польський поет Францішек Карпінський про прихід загону Олекси Довбуша 1741-го до маєтку в селі Голосків — тепер Коломийського району Івано-Франківської області.
Край входив до Речі Посполитої, і польська влада не стримувала утиски українців. Пани різними способами позбавляли людей землі, худоби й інвентарю. Змушували по чотири дні на тиждень працювати задарма.
Коментарів немає