— Гуляла в Гідропарку, побачила щеня — темне, пухнасте. Хотіла забрати. Але була не одна і мені не дозволили. Наступного дня приїхала і таки взяла до себе. В 2008-му в мене з'явився Карат, — розповідає киянка Серафима Петрова. Взимку 2009-го її пес загубився. Шукала його понад 11 років.
— Карат був слухняний, тому часто дозволяла йому гуляти без повідця, — каже Серафима Петрова. — Одного разу на вулиці біля нас вибухнула петарда. Я злякалася. Не одразу помітила, що собаки поряд немає. Кликала його, та марно. Оголошення про розшук із фотографією Карата розклеїла всюди. Розпитувала перехожих, писала на форуми. Активні пошуки припинила через рік. 2010-го на одному з форумів побачила допис про волонтерів, які врятували пса, що потрапив під машину на Троєщинському ринку. Впізнала свого Карата. Подзвонила, та було пізно. Відповіли, що вже знайшли для нього господарів. Запевнили — він у надійних руках.
Коментарів немає