Те рішення, яке має прийняти українець, вже перезріло. І це рішення — в зміні пануючих цінностей
Світ вже не напередодні, а всередині викликів, що змінять його глобально. Ми можемо ще сперечатися про легалізацію медичного канабісу, а Папа Франциск вже виступає в підтримку узаконення одностатевих відносин; з‘являються борці за права штучного інтелекту (і це вже, можливо, сам ШІ); перінали (ті, хто приймають моделі поведінки і цінності нових поколінь, але не обов‘язково самі є міленіалами) змінюють ринки; кібернетичні держави впливають на появу полідержавності; цілі сектори економіки (телеком, освіта, видобудок електричної енергії тощо) поступово демонетизуються; ресурсна рента заміщується рентою відносин і вражень; трильйони сенсорів на гігабітній швидкості роблять світ відкритим.
В такому експоненційному русі годі триматися за старі змісти. Навіть мова й територія вже не можуть бути основою формування нації. Україна — там, де українець. А українець майбутнього визначається не за національністю чи громадянством, а за прагненням волі та інновацій (розвитку, пошуку, підприємництва). 16-річний українець у 2040 році вільно знатиме 4 мови (не враховуючи мов програмування — хоча саме такі мови, можливо, йтимуть в минуле, а програміст майбутнього — творець ідей та алгоритмів, а не кодер).
Коментарів немає