Сьогодні чудотворної ікони «Всіх скорботних радість»; до чого тріскається кора на ясені та про пиріг, який не всім до смаку.
Сьогодні преподобного Арефи, затворника Печерського, в Ближніх печерах, а також ікони «Всіх скорботних Радість». Чернече життя Арефи не вирізнялося нічим, крім… багатства. Він ходив у полатаній рясі, був дуже скупий і зібрав чимало добра. Про те прознали злодії, проникли в келію ченця і обікрали до нитки. Втрату статків Арефа сприйняв надзвичайно хворобливо. Він почав нарікати на Бога і впав у такий безпросвітний відчай, що мало не помер. У забутті йому з’явилися ангели і біси, які почали сперечатися, кому належатиме по смерті душа монаха. Ангели казали, що їм, адже він, як не як, а молився, постився і на святих службах бував, а біси наполягали, що їм, бо покійник був таким зажерливим, що й багатьом мирянам до нього далеко було братися. Наостанок ангели сказали, що якби Арефа покаявся і перестав нарікати на Бога, то це б йому замінило щедру милостиню, і він би врятувався. Після цих слів монах прийшов до тями і почав видужувати. Все своє подальше життя він присвятив виключно покаянню та молитві. Помер він як праведник, а згодом був канонізований. Стосовно ікони «Всіх скорботних Радість», то цьому образу молилися всі, хто перебував у великій життєвій скруті та нужді. Один із древніх списків цієї чудотворної ікони знаходиться в Києво-Печерській лаврі.
Коментарів немає