Влада людожерів. Що спільного між Путіним і африканським диктатором

Спроба вбивства Олексія Навального, та ще бойовими отрутами, говорить про те, що дух центральноафриканського диктатора втілився в правителях Росії

Для всього світу імператор Жан Бедель Бокасса залишається найпохмурішим чином найгіршою з сучасних диктатур. В холодильниках його палацу, після повалення тирана у вересні 1979 року, знайшли шматки людських тіл. На суді Бокасса запевняв і запевнив суддів, що він зберігав ці останки щоб набратися сили жертв, а аж ніяк не для гастрономічних утіх. Але будь-який релігієзнавець знає, що саме куштування серця, печінки та іншої плоті ворогів — одвічний магічний прийом для долучення до їхньої силі. Тож Бокасса все ж був людожером, нехай і з «релігійними мотиваціями». Він був засуджений до смерті за інше — численні політичні вбивства, привласнення державних коштів в особливо великих розмірах, узурпацію влади. Виявилося, що він підкуповував діамантами Жискара д'Естена і Генрі Кіссенджера, і ті брали подарунки. Французький президент навіть оголошував його «братом».

Спроба вбивства Олексія Навального, та ще бойовими отрутами, говорить про те, що дух центральноафриканського диктатора втілився в правителях Росії. Вбивство політичних опонентів і особистих ворогів, кого кулями в спину під стінами Кремля, кого отрутою, вбивство неугодних журналістів і особистих ворогів від Павла Хлєбнікова до Литвиненка і Скрипаля — хіба це не релігійно-політичне людоїдство. Бокасса сам із задоволенням катував своїх ворогів, ґвалтував їх, щоб насититися їхньою силою.  «Гарант Конституції», що Попускає тортури по всій країні, хіба чинить не так само? А його білоруський дружок, який віддав наказ бити демонстрантів смертним боєм? І хіба те, що Путін і Пєсков бояться більше за чуму вимовити ім'я Олексія Навального, не говорить про магічні установки їхньої свідомості — назвеш ім'я ворога і він підніметься над тобою — це релігієзнавцям теж добре відомий феномен.

Коментарів немає