Сьогодні Текли-вишивальниці; що клали під язик покійникові цигани, женемо геть лихі думки і про працю в радість.
Сьогодні в нас першомучениці рівноапостольної Текли, учениці апостола Павла. Що ж: відучора, тобто з Предтечі, дівчата й жінки бралися за рукодільництво – пряли, ткали, вишивали. Голка була одним із найважливіших предметів домашнього вжитку, предметом-оберегом і знаряддям порчі. Знайдену голку не підбирали, вважаючи, що то відьма чи змій. Особливо, коли голка лежала гострим кінцем до того, хто її знайшов. Голку широко застосовували в чорній магії. Приміром, щоб позбавити чоловіка статевої сили, розігрівали голку так, щоб вона зігнулася. При цьому промовляли й відповідне замовляння. Для того, щоб позбавити відьму сили, брали її волосину, просиляли у вушко голки, потім – голку через очі жаби. Жабу садовили в горщик і закривали в скриньці. Відьма могла бачити лише тоді, коли відчиняли скриньку. Щоб покійник, який помер у «нехрещені дні» (тобто від Різдва до Хрещення) не став упирем, його кололи голками. Польські цигани клали покійникові під язик 2 голки чи булавки. Лікувалися голкою і від лишаю: брали «мрецьку» голку і обводили нею навколо болячки; або хрест-навхрест. Голку, куплену на знайдені гроші, зашивали в кучмі на щастя. Вона також і лихі думки відганяла.
Коментарів немає