Прадіду Івану пощастило в житті охопити три сторіччя. Народився 1899 року, а помер 2002-го. Ходив по землі 102 роки й чотири дні.
1944-го його з дружиною і двома дітьми депортували з Польщі. Дорогою у вагітної Марини почалися пологи. Немовля померло. Те "добровільне переселення" з Холмщини дід не міг простити ні полякам, ні совітам. Замість відшкодування майна отримав злидні й голод.
У Херсоні, куди їх відтягнув товарняк, корів поміняв на коней і подався на Волинь, щоб бути ближче до кордону. До 90 років надіявся, що повернеться на рідну землю. Їздив туди в рік мого народження. Дерев'яної хати вже не було, але свою ділянку впізнав – була між церквою і цвинтарем, що збереглися.
Коментарів немає